Допроваджувати
Допроваджувати, -джую, -єш, сов. в. допровадити, -джу, -диш, гл. Доводить, довести. К. ЧР. 380.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 375.
ДОПРОВАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОПРОВАДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Ведучи, везучи кого-небудь, доставляти до певного місця. Слухай, сину,.. Слухай добре, та записуй, Та на Україні, Як бог тебе допровадить, То розкажи, сину, Що ти бачив диявола Своїми очима (Тарас Шевченко, II, 1953, 250); — За годину тут буде проїздити потяг, і він хутко вас допровадить до Барановичів... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 102). 2. перен. Доводити кого-небудь до певного стану. Сідала вона за піаніно — весела музика ніби дратувала її, жалібні мелодії допроваджували до сліз (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 183); І я цікавий, що з того вийде, до чого може допровадити чоловіка самота (Ольга Кобилянська, III, 1956, 7); В своїм оповіданні вона багато наплутала... Так чи інак, а щось же її допровадило до такого нещасного стану (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 456).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/doprovadzhuvaty
