Ватаг
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:47, 21 листопада 2017; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах
ВА́ТА́Г, а, чол. 1. Той, хто керує ватагою; ватажок. Попереду молодий ватаг На воронім коні грає (Павло Чубинський, V, 1874, 1052). 2. Старший чабан. Згадуються йому оповідання вівчарського ватага (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 259).
Ілюстрації
|
|
|
|
