Фудульний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:41, 20 листопада 2017; Kvkononenko.if17 (обговорення • внесок)
Фудульний, -а, -е. Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. Федьк.
ФУДУ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. — Бідні люди не такі дуже перебірчиві [перебірливі] та фудульні. Хоч новий дім буде трохи недогід-ний, тут тісний, там темний або що, то їм і то буде аж надто добре (Фр., III, 1950, 117); Іван був хмурний, неввічливий і дуже фудульний (Федьк., Буковина, 1950, 59); Ото пан був! Фудульний пан.. Нема нині таких. То бувало не приступай! (Вишня, II, 1956, 29).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках