Сваволити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:33, 20 листопада 2017; Lvbilotserkovets.if16 (обговорення • внесок)
Сваво́лити, -лю, -лиш, гл. Своевольничать.
Зміст
Сучасні словники
Діяти, поводитися, робити щось на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших.
Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась.. Парубок чудувався з того дива, садовив на санки інших дівчат і так сваволив біля колеса, що над ставом увесь час стояв дівочий вереск (Михайло Стельмах, I, 1962, 159); * Образно. — Невже нічого не можна вигадати? — хвилювалися діти. — Дикий вітер сваволить, а люди нічого не можуть зробити? (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 111).
Ілюстрації
[[Зображення:Phot
oicon.png|x140px]] |
Медіа
Іншими мовами
to be offhand (engl) agir vi a sa guise (fr)