Сваволити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сваво́лити, -лю, -лиш, гл. Своевольничать.


Сучасні словники

Діяти, поводитися, робити щось на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших.

Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась.. Парубок чудувався з того дива, садовив на санки інших дівчат і так сваволив біля колеса, що над ставом увесь час стояв дівочий вереск (Михайло Стельмах, I, 1962, 159); * Образно. — Невже нічого не можна вигадати? — хвилювалися діти. — Дикий вітер сваволить, а люди нічого не можуть зробити? (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 111).

Ілюстрації

[[Зображення:Phot
Svavoliti201117.jpg

oicon.png|x140px]]

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Іншими мовами

to be offhand (engl) agir vi a sa guise (fr)

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/Svavolyty

Зовнішні посилання