Пітьма

Пітьма, -ми, ж. 1) Тьма. 2) Густой туманъ; дождь со снѣгомъ. Шух. І. 81.

Словники

Словник синонімів Караванського

ПІТЬМА - темрява, МРЯКА, р. тьма; П. неосвіченість, безкультур'я, неуцтво.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Пітьма (пітьми): 1》 Відсутність світла, освітлення; темнота, тьма.

• Темнота, що наступає з наближенням ночі; глибокі сутінки.

|*Неосвітлене місце, темний простір. 2》 перен. Неосвіченість, культурна відсталість.

• Зло, темні сили, породжені неосвіченістю, безкультур'ям, жорстокістю і т. ін.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПІТЬМА́, и, жін.

• Відсутність світла, освітлення; темнота, тьма. Раптом екран погас і в залі наступила цілковита пітьма (Олесь Гончар, II, 1959, 178); [Шеремета:] Пітьма страшна, на два кроки не видко (Мирослав Ірчан, I, 1958, 54);

// Темнота, що наступає з наближенням ночі; глибокі сутінки. Знов заводить невода бригада... Сім заходів — з ранку до пітьми... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 248); // Неосвітлене місце, темний простір. Вона мовчки встала і простягла у пітьму тремтячі, шукаючі опори руки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 176); Вона, злякавшися, ..тікає геть, зникає в пітьмі (Юрій Яновський, II, 1958, 34).

• перен. Неосвіченість, культурна відсталість. Соціалізм виводить трудові маси з духовного рабства і пітьми, прилучає їх до багатств світової науки і культури (Комуніст України, 6, 1967, 17);

// Зло, темні сили, породжені неосвіченістю, безкультур'ям, жорстокістю і т. ін. Цісарські, панські, папські сили — Від них тут лиш глуха луна... Чолом склонімось до могили Борця з пітьмою — Галана! (Максим Рильський, III, 1961, 99).