Райдуга

Райдуга, -ги, ж. Радуга. Грин. III. 300. Райдуга воду бере на дощ. ХС. II. 88. РА́ЙДУГА, рідше РА́ДУГА, и, жін. Те саме, що веселка. Заломлення сонячного світла у водяних краплях, що утворюються в атмосфері, супроводиться розкладанням його на кольорові промені; цим пояснюється утворення райдуги (Курс фізики, III, 1956, 322); Спостерігаючи на небі радугу, ми наочно переконуємося, що швидкість поширення променів різної колірності у водяних краплях різна (Сергій Вавілов, Око і сонце, 1953, 24); * Образно. Уже світлішає над гаєм, Дощем пахучим день промок. По воду райдуга спускає Кінці коромисла в ставок (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 111); * У порівняннях. Роса спалахнула, мов райдуга та... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 360).

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови: Веселка (також ра́йдуга, веселуха або цмок) — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.

Іноземні словники

Ра́дуга — атмосферное оптическое и метеорологическое явление, наблюдаемое при освещении Солнцем (иногда Луной) множества водяных капель (дождя или тумана). Радуга выглядит как разноцветная дуга или окружность, составленная из цветов спектра (от внешнего края: красный, оранжевый, жёлтый, зелёный, голубой, синий, фиолетовый). Это те семь цветов, которые принято выделять в радуге в русской культуре (возможно, вслед за Ньютоном, см. ниже), но следует иметь в виду, что на самом деле спектр непрерывен, и его цвета плавно переходят друг в друга через множество промежуточных оттенков.