Кликотіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:09, 20 листопада 2017; Svsolovei.if17 (обговорення • внесок)
Кликотіти, -кочу, -чеш, гл. = Клекотіти. Клекотіти, кочу, ти́ш, гл.1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. 2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.
Зміст
- 1 Сучасні словники
- 2 Ілюстрації
- 3 Медіа
- 4 Див. також
- 5 Джерела та література
- 6 Зовнішні посилання
- 7 Сучасні словники
- 8 Ілюстрації
- 9 Медіа
- 10 Див. також
- 11 Джерела та література
- 12 Зовнішні посилання
- 13 Сучасні словники
- 14 Ілюстрації
- 15 Медіа
- 16 Див. також
- 17 Джерела та література
- 18 Зовнішні посилання
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
|
