Хвилинонька
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:28, 20 листопада 2017; Mdhromnytska.if17 (обговорення • внесок)
Хвилинонька, хвилиночка, -ки, ж. Ум. отъ хвилина. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
ХВИЛИ́НОНЬКА, и, жін. Пестл. до хвилинка. Галя.., не барячись хвилиноньки, пожадала собі у чоботи вбратися (Марко Вовчок, I, 1955, 291); Тяжка хвилинонько! Гірка годинонько! Лихо не спить. Леле, дитинонько! Жить — сльози лить (Леся Українка, I, 1951, 49). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 38.