Ряднина
Ряднина, -ни, ж. То-же, что и рядно, но плоховатое. Лежить Ганна на старій дрантині, прикрита старою драною рядниною. Левиц. І. 75. Гей було їй сорочки не дати, було обвертіти в подрану ряднину. Мет. 268. 2) Одежда изъ плохой грубой ткани. Ти в мами ходиш в грубій ряднині, а в нас будеш ходити в синілі кармазині. Чуб. V. 393. Ум. Ряднинка.
Зміст
Словник
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ряднина -и, ж. 1》 Цупке домоткане полотно з конопляної або лляної пряжі. || Одяг із такої тканини. 2》 Те саме, що рядно
Енциклопедичний словник Ф.А. Брокгауза і І.А. Ефрона
Ряднина - груба полотнина, що виробляється з пеньки, вживається переважно на мішки і веретена.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РЯДНИ́НА, и, жін. 1. Цупке домоткане полотно з конопляної або лляної пряжі. В кімнаті квіти і стежки з зеленої ряднини (Володимир Сосюра, I, 1957, 118); Тільки почало світати, він зробив з ряднини чорну корогву, рушив з нею по Любячу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 20); // Одяг із такої тканини. Ти в мами ходиш в грубій ряднині, а в нас будеш ходити в синім кармазині (Павло Чубинський, V, 1874, 393); Мов одірвалось од гіллі, Одно-однісіньке під тином Сидить собі [хлоп'я] в старій ряднині (Тарас Шевченко, II, 1963, 228). 2. Те саме, що рядно 1. Катря витягла з-під себе другий край ряднини і вкрила нею сина (Панас Мирний, IV, 1955, 298); Батько вимостив сіном Максимового воза. Заслав картатою рядниною (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 11); * Образно. Минає [Терентій] кучеряві груші, що сумно самотіють у полях, опускається в яруги, що накриваються на ніч м'якою рядниною туману (Михайло Стельмах, I, 1962, 499).
