Кумедний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:43, 20 листопада 2017; Iabuzovskyi.if16 (обговорення • внесок)
Кумедний, -а, -е. 1) Смѣшной, комическій. 2) Странный, чудной. Кумедний чоловік! скажи, будь ласкав, наш визволителю, хто ти такий! Сніп. 44. У мене така кумедна натура, як тільки заговорив про дівчат, то і до завтрього не перестав би. Греб. 399 — 400. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
