П’ядити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:01, 20 листопада 2017; Moponiza.pi17 (обговорення • внесок)
П’ядити, -джу, -диш, гл. 1) Мѣрять п’я́ддю. Вх. Лем. 459. 2) О гусеницѣ геометра: ползти. П’ядит усениця. Вх. Лем. 459. 3) Стремиться, достигать, добиться. Вх. Лем. 459.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках На Лемківщині п'ядь — відстань між великим і вказівним або великим і середнім пальцями, нею найчастіше міряли полотно та дерево. Похідним від п'яді було "п'ядити", "п'ядею міряти". Похiдна вiд слова п'ядь лексема п'ядити, у лемкiвськiй говiрцi використовується як для позначення методу мiряння п'яддю, так i способу пересування гусеницi п'ядака ( пєдака )
Ілюстрації
| x140px | 
|
|
|
Медіа
Див. також
==Джерела та література Верхратский I. Про говор галицких лемкiв // Збiрник фiльольоґiчної секциї НТШ. Львiв, Т. 5. С. 459)
