Духопел
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:19, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Духопел, -лу, м. Употр. въ выраженіи: духопелу давати, дати. Бить, поколотить. Такого духопелу дам. Ном. № 3639. Як почала давати йому духопелу, то він уже й не встав: поперебивала руки й ноги. Грин. II. 126. У Мирнаго ум. духопелик въ знач. ударъ рукой. Мир. ХРВ. 34.
