Свячений

Свячений, -а, -е. Освященный. Свячена вода.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках СВЯ́ЧЕНИЙ, а, е, церк. Дієпр. пас. мин. ч. до святити. Про посивілі замки й храми, Що відкидають вічну тінь, Де камінь, свячений віками, Для юних дише поколінь, ..Товариші мої писали (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 19); Старий був, смирний піп у нас, Іще з тих давніх, мало вчених, У Луцьку чи в Холмі свячених, Що то жили й робили враз Із мужиком (Іван Франко, X, 1954, 277). СВЯЧЕ́НИЙ, а, е. Над яким було здійснено обряд освячення. [Данило:] Моя свячена шабля не схибить, вона не зрадить так, як куля, її він не замовить, ні! (Карпенко-Карий, II, 1960, 90); Максим Залізняк, кровна дитина Січі, став у голові поспільства,.. а чигиринський архімандрит Мелхиседек Значко-Яворський дав Залізняку грамоту, а козакам роздали свячені ножі (Олекса Стороженко, I, 1957, 164); У хаті сиділа коло столу мати й сидів прадід, на столі бідне розговіння, суворо й урочисто подавала мата батькові свячений хліб (Юрій Яновський. II, 1958, 185); Пізно ввечері, коли зійшов місяць, вона запарила якогось зілля, взяла свяченої води й пішла до Кирика (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 214); // у знач. ім. свячене, ного, сер. Те, над чим було здійснено обряд освячення. Несе мужик у ночовках Додому свячене: Яйця, паску і ковбаси Й порося печене (Степан Руданський, Тв., 1959, 199); Посідали вони коло мене, горілку мою випили, чисто все свячене поїли.. (Нечуй-Левицький, III, 1956, 258); // у знач. ім. свячений, вого, чол. Ніж, освячений для визвольної боротьби гайдамаків. Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні, Де Залізняк, Гонта з свяченим гуляв (Тарас Шевченко, I, 1963, 138).

міні

Ілюстрації

rtical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{інститут мистецтв}}}]]