Ліжниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:00, 20 листопада 2017; Yyyevsiukova.im17 (обговорення • внесок)
Ліжни́ця, -ці, ж. 1) Спальня. 2) Ложе, постель. Після обіда спровожують обох молодих в комору на ліжницю, котру дружби стараються зробити як тільки можна недогодну, щоб погано було лежати. О. 1862. IV. 37.
Зміст
Сучасні словники
1. Спальня.
2. Ліжко, постіль. Прибіг [воєвода] до світлиці, упав до ліжниці, Відкинув запони рукою (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 111).
Ілюстрації
|
|
|
|
