Падь

Падь, -ді, ж. 1) = Падина. 2) Падежъ скота. Черк. у. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Балт. у. Падь пала (шкодлива на хліб роса). Ном. №585. 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала. Лукаш. 167.

Сучасні словники

ПАДЬ 1, і, жін. Чітко окреслена, глибока, неширока долина, яр чи річище, звичайно порослі лісом. І знову ріки, і лісові пожежі, і де-не-де галявина, і паді, і знову зелені оксамитні сопки (Олександр Довженко, I, 1958, 111). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 14.Коментарі (0)

ПАДЬ 2, і, жін. Солодка липка рідина на листях рослин — продукт життєдіяльності комах, що на них живуть. ♦ Медова падь — те саме, що Падевий мед (див. падевий); Падь пала (напала): а) випали шкідливі для рослин опади (звичайно роса). Падь пала (шкодлива [шкідлива] на хліб роса) (Номис, 1864, № 585); б) кого-небудь охопив якийсь настрій. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 14.

Ілюстрації