Іменитий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:51, 20 листопада 2017; Vyskrypka.if17 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Іменитий, -а, -е. Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих. Чуб. І. 169.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словнк (1970-1980) ІМЕНИ́ТИЙ, а, е, заст. Знатний. — Що ж — вона хоч і не іменитого роду, але чесної сім'ї (Леся Українка, III, 1952, 504); Глянув король, глянули королевичі.. та інші гості імениті, а перед ними стоїть Іван — мужицький син (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 24). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.
