Дурнота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:18, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дурнота, -ти, ж. 1) Глупость. 2) Соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п’є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй. К. Дз. 107.