Сильно

Сильно, нар. 1) = Сильне. Той чоловік був силно багатий. Рудч. Ск. І. 153. 2) Насильно. Не сильно вільно. Ном. № 4953.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Іншими мовами
- 4.1 Україно-англійський словник
- 4.2 Російсько-український словник правничої мови
5 Джерела та література

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СИЛЬНО, присл.

1. Присл. до сильний 1, 4, 6, 7. Пастух високий, але сильно збудований чоловік, у чорній вивареній у маслі сорочці (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 75); Почала тоді дівчина знов сильно й гірко плакати (Марко Вовчок, I, 1955, 350); Як сильно, як гаряче любила вона в тій хвилі Максима! (Іван Франко, VI, 1951, 30); Тільки в аулі Рахім відчув, як сильно вдарився він боком і як болить у нього нога (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 356); Я почував, як сильно тягне мене течія під лід (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 183).

2. розм. У великій мірі, надто, надзвичайно. Ентелл там сильно храбровався [храбрувався], Аж до сорочки ввесь роздягся (Іван Котляревський, I, 1952, 96); Сп'янівши сильно, він ставав понурий (Леся Українка, III, 1952, 668); Його вважали сильно там розумним (Максим Рильський, III, 1961, 163); І цей його спокій, і те, що Філіпчук втратив самовладання.., — сильно вплинуло на робітників (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 489).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства (за ред. І. К. Білодіда) 1970—1980.

СИ́ЛЬНО, присл.

1. Присл. до си́льний 1, 4, 6, 7. Пастух високий, але сильно збудований чоловік, у чорній вивареній у маслі сорочці (Хотк., Довбуш, 1965, 75); Почала тоді дівчина знов сильно й гірко плакати (Вовчок, І, 1955, 350); Як сильно, як гаряче любила вона в тій хвилі Максима! (Фр., VI, 1951, 30); Тільки в аулі Рахім відчув, як сильно вдарився він боком і як болить у нього нога (Тулуб, В степу.., 1964, 356); Я почував, як сильно тягне мене течія під лід (Досв., Вибр., 1959, 183).

2. розм. У великій мірі, надто, надзвичайно. Ентелл там сильно храбровався [храбрувався], Аж до сорочки ввесь роздягся (Котл., І, 1952, 96); Сп’янівши сильно, він ставав понурий (Л. Укр., III, 1952, 668); Його вважали сильно там розумним (Рильський, III, 1961, 163); І цей його спокій, і те, що Філіпчук втратив самовладання.., — сильно вплинуло на робітників (Вільде, Сестри.., 1958, 489).

Словник синонімів

СИЛЬНИЙ

ВАЖКИ́Й (про почуття, переживання - значний за силою негативного прояву, який завдає душевного болю, страждань тощо), ТЯЖКИ́Й, ПРИ́КРИЙ, ГІРКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, ЛЮ́ТИЙ підсил.На його спущених віках лежала глибока, важка туга (І. Нечуй-Левицький); В пісні я буду виливати Любов і розпач мій тяжкий (М. Рильський); Болю і прикрих страждань довелось їй натерпітись досить (М. Зеров); Здавило серце почуття гірке (Леся Українка); Себе кляла [Катря], а на Юхима нічого, окрім терпкого жалю в серці (А. Головко); Як же серце твоє не розбилось від лютого жалю (Леся Українка). - Пор. 2. бо́лісний, 5. си́льний.

ЗДОРО́ВИЙ (який має міцне здоров’я), ДУ́ЖИЙ, КВІТУ́ЧИЙ (здоровий, свіжий). [Принцеса:] Ти певне знов здоровим, дужим станеш, але для мене ти вже вмер (Леся Українка); До їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий (Ю. Збанацький). - Пор. 1. си́льний.

ЛЮ́ТИЙ (про мороз, спеку, вітер і т. ін. - надзвичайно сильний),СТРАШНИ́Й, СКАЖЕ́НИЙ, НЕСАМОВИ́ТИЙ, НЕЩА́ДНИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙ, ШАЛЕ́НИЙ, ЗЛИЙ, ЗЛЮ́ЩИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ, НЕСТЯ́МНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙрозм.,ОСАТАНІ́ЛИЙрозм.;ТРІСКУ́ЧИЙ, СКРИПУ́ЧИЙрозм. (про мороз). Після незвичайно довгої і лагідної осені настала відразу люта, морозна зима (І. Франко); Раз після довгої лютої спеки почалася страшна буря (казка); Тривали нестерпні холоди (І. Ле); Надворі була страшна спека (І. Нечуй-Левицький); А зав’юга на порозі, Холоди пішли страшні (Д. Білоус); Мороз був скажений (Й. Багмут); У нас така скажена спека знову, що аж думки в голові розтають (Леся Українка); Несамовиті вітри закручували туман у тугі чорні спіралі (В. Собко); То земля парує під промінням нещадного сонця (Ю. Збанацький); Безпощадне сонце ворогує з землею (О. Довженко); Над кораблем похмура тінь від хмарки і нещадний рясний дощ (О. Левада); Шалений вітер ламав дерева, зривав дахи (М. Трублаїні); Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); Під злу завірюху Навальний вітрище Руйнує, ламає поміж деревами Лиш ті, що найвищі (А. Кримський); Я все тут.. люблю У всяку пору. І травень розквітлий.., І січень, коли завірюха злюща (П. Дорошко); Лине синове слово живе про бої, про жорстокі морози, про хрещення його бойове... (В. Сосюра); Гримить-гуде за тучами, Ллє зливою злостивою Над матір’ю над сивою (М. Рильський); Гуде, висвистує оскаженілий вітер (А. Хижняк); Від пекельної спеки люди мусили ховатись до своїх саманових темних халупок (О. Досвітній); У канцелярії панував пекельний холод (І. Франко); Від нестямної спеки ви зневіряєтесь на свої очі (Панас Мирний); Немилосердне степове сонце щоліта випивало з річки половину води (М. Іщенко); Осатанілий вітер розхитував бурову (І. Цюпа); Надворі був тріскучий мороз, з вітром (Я. Гримайло); Скалочками виблискує на подвір’ї скрипучий мороз (І. Микитенко). - Пор. 1. несте́рпний, 1. си́льний.

МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б’ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,КРІ́ПКИ́Йрозм.,СИ́ЛЬНИЙ діал.,ТРИВА́ЛИЙрозм.,НЕЗЛА́МНИЙ[НЕЗЛО́МНИЙ] (якого не можна розбити, зламати, зруйнувати тощо); НЕБИТКИ́Й (про посуд, скло тощо - який не розбивається при падінні чи ударі); НОСКИ́Й (перев. про одяг - який довго носиться, не рветься); ДЕБЕ́ЛИЙрозм. (про масивні вироби з дерева, заліза тощо); ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ (зроблений добре, на тривалий час); НЕРОЗРИ́ВНИЙ (якого не можна розірвати); НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕРУШИ́МИЙрозм. (про відносини, зв’язки). Тая сила, що марна була на війні, Будувала підвалини й мури міцні (Леся Українка); .- .Обоє ще молоді, міцнусім’ю створили б... (О. Гончар); Бідні люди хотіли собі побудувати дім тривкий, кам’яний, вигідний (І. Франко); Лід кріпкий, хоч гармати коти (М. Номис); Проти двох камениць були сильні, великі дубові брами в мурі (Лесь Мартович); В васзалізні панцирі незломні, і щити черлені при плечі, і латинські ковані шоломи (Н. Забіла); Небиткий посуд; Дебелі ворота з дашком були засунені (П. Панч); Фундаментальна споруда; А сміливий нащадок Прометея Знаходив смутну долю свого предка: Вигнання, муки, нерозривні пута (Леся Українка); Непорушна дружба між народами України і Грузії має багатовікову історію (з газети).

МІЦНИ́Й (який містить у собі велику кількість розчинених речовин), СИ́ЛЬНИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,КРІ́ПКИ́Йрозм.;НАСИ́ЧЕНИЙ (який містить максимальну кількість якоїсь речовини); НАСТО́ЯНИЙ (про вино тощо - який зміцнів від тривалого стояння); КРУТИ́Й (про настій, навар, тютюн, запах тощо - дуже насичений); ТЕРПКИ́Й (про запах, а також про те, що має такий запах); СТІЙКИ́Й (про запах). - Здорові будьмо! - коротко сказав Тарас і випив. - Ух же й міцна!.. (Вас. Шевчук); Міцний дух конячого поту й вогкого ременю бив у ніс (З. Тулуб); Сперте, з сильним духом соснової дошки повітря затамувало їй віддих (М. Коцюбинський); Бакун у нього міцнющий - тільки пацюків труїти (з газети); [Химка:] Панич сказав, що то ром страшенно кріпкий (Панас Мирний); [Гальванеску:] Рідина, яку ви бачите в водозаборах.., не проста вода. Це насичений хімічний розчин (Ю. Смолич); Подавала вона.. меди настояні (П. Загребельний); Крутий чай; Терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч (М. Стельмах); Стійкі пахощі чогось смачного ще міцніше забили в ніздрі тоді, коли похму-рий наймит увів їх у світлицю (В. Речмедін).

СИ́ЛЬНИЙ (який відзначається великою фізичною силою), ДУ́ЖИЙ, МІЦНИ́Й, ПОТУ́ЖНИЙ, МОГУ́ТНІЙпідсил., ЗДОРО́ВИЙрозм., ДВОЖИ́ЛЬНИЙпідсил. розм., СТОЖИ́ЛЬНИЙпідсил. розм., СТОСИ́ЛИЙпідсил. поет., МОГУ́ЧИЙпідсил. заст., МО́ЖНИЙзаст., КРІ́ПКИЙрідше; ПОВНОСИ́ЛИЙ (повний сил, енергії); СНАЖНИ́Йдіал. (сильний, не виснажений); М’ЯЗИ́СТИЙ, М’ЯЗУВАТИЙ, МУСКУЛИ́СТИЙ, МУСКУЛЯ́СТИЙ, ЖИ́ЛАВИЙ (який має розвинені м’язи); ТРИВКИ́Й (фізично витривалий). Він був виспаний, здоровий і сильний, тіло переливалося мускулами (Григорій Тютюнник); На лихо собі Корній вдався парубком гарним, - високий, дужий, у плечах широкий (Леся Українка); Шумейко, міцний дід років 60-ти, майструє за столом модель парусного судна (П. Кочура); Вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах [турах] (П. Загребельний); За три місяці напівголе орля перетворилося на могутнього грізного птаха (З. Тулуб); [Іван:] І був у того чоловіка один одним син, гарний парубок і здоровий такий, що й вола б надвоє роздер (М. Кропивницький); Ми - двожильні. Ми виживем, інші ж навіки пропали (А. Малишко); А коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравченко); Він [солдат] помужнів. Вітчизна крила Йому незборені дала. Він полетів - орел стосилий, В сто раз сильніший за орла! (М. Гірник); - Ой же сильний він, кріпкий! - сказала Яринка (П. Тичина); При оглядинах Гаркуша не забракував нікого, всі були здорові, повносилі (О. Гончар); Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар - дебелий, жилавий санітар (А. Хижняк); Чоловік, худий і зниділий, але з природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою (Леся Українка).

СИ́ЛЬНИЙ (який має великий вплив, авторитет, здатність відігравати вирішальну роль), МОГУ́ТНІЙпідсил., МОГУ́ЧИЙпідсил. заст.- Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство (І. Котляревський); Могутня держава; Не за горами, не за бескидами, а таки в нашім краю був колись великий та могучий цар (І. Франко).

СИ́ЛЬНИЙ (про удар - зроблений з великою силою), ДУ́ЖИЙ, МОГУ́ТНІЙ, МОГУ́ЧИЙзаст., ПОТУ́ЖНИЙ, ВІДЧУ́ТНИЙ, ПОВНОСИ́ЛИЙ. Бійці.. на бігу вскакували в свої хиткі судна, дужими ударами весел відпихалися на глибоке (О. Гончар); Раптом дужий стусан у спину урвав мої думки (П. Колесник).

СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. - значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙпідсил. розм.; Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙзаст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). - Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.

СИ́ЛЬНИЙ (про почуття, враження і т. ін. - який досяг значного ступеня або виявляється з великою силою), ВЕЛИ́КИЙ, ГЛИБО́КИЙ, ГО́СТРИЙ (про тугу, гнів тощо, а також із сл. інтерес, цікавість); БЕЗМЕ́ЖНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ[БЕЗКІНЕ́ЧНИЙрозм.], НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, БЕЗДО́ННИЙпоет., БЕЗТЯ́МНИЙпідсил., НЕСТЯ́МНИЙпідсил., БЕЗУ́МНИЙпідсил., ЛЮ́ТИЙпідсил., НЕСАМОВИ́ТИЙпідсил., ШАЛЕ́НИЙпідсил., СТРАШНИ́Йпідсил. розм., СТРАШЕ́ННИЙпідсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙпідсил. розм. рідше, СТРАХІТЛИ́ВИЙпідсил. розм., СТРАХІ́ТНИЙпідсил. розм., СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ (про якесь почуття). Мені раптово стало соромно, що я не маю такого сильного почуття до неї (Є. Гуцало); Велике, фатальне кохання - це самум (Леся Українка); Великий гнів і велика скорбота, мов два млинових камені, стиснули до краю натягнену душу старого (М. Стельмах); Гості не тільки зрозуміли, хто така була Антоніна, але й відчули до неї глибоку повагу (О. Довженко); Важкі думки, невдачі, глибока образа докорів гнали Пріську додому (Панас Мирний); І лють нараз напала. Гостра лють! Помсти (Г. Хоткевич); Вона з гострою цікавістю приглядалася майже до кожного обличчя (Д. Ткач); Щастя, безмежна радість, любов до світу обгортали його, гріли серце (С. Скляренко); Першого дня Різдва безмірне горе давило Гаїнку (Б. Грінченко); Зосталась тільки ця любов обопільна, це безмірне щастя зустрічі двох людей, що звуться: мати й син (О. Гончар); Щоб передать журбу мою безкраю, немає фарб і слів нема таких (В. Сосюра); Спалить мене бездонна туга (Уляна Кравченко); Збулася [Пазя] зовсім збентеження, яке обхопило було її зразу внаслідок безтямної люті (Лесь Мартович); Я в пісню вилив ніжні мрії, Любов безумну в пісню вклав (М. Рильський); Люта злоба; Знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа (М. Стельмах); Боже, розплати шаленої, Боже, шаленої мсти, лютости всенаученої нам на всечас відпусти (В. Стус); Вася спочатку не втримався на ногах від страшного болю і впав (О. Гончар). - Пор. 2. бурхли́вий, 5. важки́й.

СИ́ЛЬНИЙ (про крик, плач, галас, регіт і т. ін. - значний за ступенем свого вияву), НЕСАМОВИ́ТИЙпідсил., НЕСТЯ́МНИЙпідсил., УРА́ЗЛИВИЙ[ВРА́ЗЛИВИЙ]підсил., ШАЛЕ́НИЙпідсил., ЖАХЛИ́ВИЙпідсил., ЖАХНИ́Йпідсил., СТРАШНИ́Йпідсил. розм., СТРАШЕ́ННИЙпідсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙпідсил. розм., СТРАХІТЛИВИЙрозм., СТРАХІ́ТНИЙ розм.Сильний сухий тріск.. розірвав тишу ночі (Ю. Смолич); Серед ночі я прокинувся від несамовитого гусячого крику (І. Багмут); Її страшний уразливий лемент гірким плачем розливався по хаті (Панас Мирний); З кожного двора здіймався жахливий крик смерті (М. Коцюбинський); На вулицях був страшенний галас (Л. Смілянський); Почувся.. страхітливий вибух (Ю. Збанацький).