Дурно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:18, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дурно, нар. 1) Даромъ, безплатно, безвозмездно. Усім дівкам продає, своїй Домні дурно дає. Чуб. III. 210. 2) Напрасно, да ромъ. Жаль мені дівчиноньки, що журиться дурно. Мет. 22. Не дурно Івася Вдовиченка кінь по степу гуляє, видно нашого первого лицаря на світі немає. Мет. 421. Ум. Дурненько, дурнесенько.