Дурнісінько
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:18, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дурнісінько, нар. 1) Совершенно глупо. 2) Совершенно напрасно. Так дурнісінько вилаяла мене. Харьк. 3) Совершенно даромъ. Утік панич, выкормивши коні дурнісінько. Хата, 95. Оце помилилась, не переміряла добре різи та й нажала отій грапині дурнісінько півкопи жита. Левиц. Пов. 337.
