Индича
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:40, 20 листопада 2017; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Индича, -чати, индиченя́, -ня́ти, с. Птенецъ-индюкъ. Та пропив чоловік индика, а жінка индичку й индиченя. Чуб. V. 636.
Сучасні словники
Индича -чати, с. Рс.- пташа індички.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Індик — а, ч. 1) Великий свійський птах родини фазанових, якого вирощують на м ясо; самець індички; індійський півень. 2) Страва з м яса цього птаха.
Український тлумачний словник
Ілюстрації
|
|
|
