Беркут

Беркут, -та, м. Беркутъ. Agnila fulva.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах

БЕ́РКУТ, а, чол. Великий хижий птах з породи орлів, який має темно-буре оперення. Беркути відразу вдарилися вгору (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 273); З усіх орлів, які зустрічаються в УРСР, тільки найбільший орел — беркут може вважатися шкідливим птахом (Корисні птахи України.., 1950, 40); * У порівняннях. — Кидай шаблю!.. — закричав Яків, налітаючи, мов беркут. — Кидай! (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 429).

Ілюстрації

Див. також

• Беркут

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/berkut