Вимісити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ви́місити. См. Вимішувати.

Сучасні словники

ВИМІШУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ВИМІСИТИ, ішу, ісиш, док., перех. Місячи, ретельно розминаючи, готувати (про тісто, глину і т. ін.). Молодиця вимішувала тісто в діжі (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 57); [Галя:] А хіба я винна, що не можу вимісити хліба, що не здою корови гаразд? (Марко Кропивницький, II, 1958, 321).

ВИМІШУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ВИМІШАТИ, аю, аєш, док., перех. Мішаючи що-небудь, робити однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу. Настя серед двору вимішувала свині дерть у цебрі (Степан Васильченко, II, 1959, 198); Як свекруха поралась біля печі, то й вона помагала їй вимішать кашу (Олекса Стороженко, I, 1957, 27).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 433.

Зовнішні посилання