Думка

Думка, -ки, ж. Мысль; намѣреніе, замыселъ. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Ном. № 177. А думка край світа на хмарі гуля. Шевч. 9. Така в його думка. Онъ такъ думаетъ, предполагаетъ. Така в його думка була, щоб дівчина йому жінка була. Мил. 97. На думці стояти. Не сходить съ ума, быть на умѣ. На думку спасти. Придти въ голову. Стор. М. Пр. 51. Думка б. Предполагается. Думка б завтра вже їхати. Думка така, що.... Можно думать, что... думку взяти. Вознамѣриться, рѣшить. Узяла собі таку думку: покину їх. МН. І. 10. На мою думку. По моему мнѣнію. 2) Родъ лирическаго стихотворенія (элегическаго характера). Ум. Думонька. Голос як сурмонька, т’але ж чортова домонька. Ном. № 2984. Слова твої прекраснії, превражая думка. Мет. 107.