Білочка

Білочка, -ки, ж. Ум. отъ білка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БІЛОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до білка 1. З дерева на дерево перескакують білочки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 154); * У порівняннях. Як білочка на деревину в лісі.., збігла [дівчина] прудко на згірок (Панас Мирний, II, 1954, 35). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 185.

фразеологізми з лексемою БІЛОЧКА

1. Обдирати (обдерти, обідрати), як (мов і т. ін.) липку (білку, білочку) — забирати в кого-небудь геть усе; оббирати, грабувати. Прогнав її офіцер, обідравши, як білочку (Панас Мирний, I, 1949, 235).

2. Білочка б'є (накриває) кого. Хтось допився до білої гарячки.

3. Білочку спіймати (уловити). Допитися до білої гарячки.

4. Бути постійно зайнятим. Крутитися як (наче, мов) білка (білочка) в колесі.

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=p3Hg91wBBv0