Гнобитель

Гнобитель, -ля, м. Гонитель, преслѣдователь, притѣснитель. Не вірьте їм, пане, бо вони звісні на нас гнобителі. Могил. Подольск.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980') ГНОБИ́ТЕЛЬ, я, чол. Той, хто гнобить, експлуатує кого-небудь; пригноблювач. Встає народ із Заходу і Сходу проти гнобителів народу (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 436); Соціалізм розв'язав вікову соціальну проблему — усунув поділ суспільства на гноблених і гнобителів, знищив причини, які породжують експлуатацію людини людиною (Комуніст України, 9. 1961, 29).