Дужка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:16, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дужка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дуга. 2) Ушко у сосуда. 3) У ведра, лагунки: веревка или металлическій пруть, которымъ соединены его уши. Сим. 250. 4) У корзины — ручка, соединяющая ея бека. 5) Анат. ключица. Терск. обл. 6) Напитися по дужку. Напиться вволю, до невозможности еще пить. Я сам, напившися по дужку, гукнув.... Алв. 42. Ум. Дужечка. Ой я в броду воду беру, вода не береться; яворовий коромисел у дужечку гнеться. Мет. 50.
