Дудніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:15, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дудні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Гудѣть, гремѣть, шумѣть. Доков була у мамочки дівкою, то греміла, то дудніла земля підо мною. Гол. І. 222. На довгогривця сіла і погнала.... Шлях дуднить. Млак. 105. Камінь буде дудніти. Гол.