Дудка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:15, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дудка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дуда. Наші козачки танцювали під польську дудку. К. ЧР. 219. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає. Стор. М. Пр. 154.