Дудик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:15, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дудик, -ка, м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, в ній дудиків багато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Нехай дудика ззість = Хай дулю ззість. Мир. ХРВ. 374.