Ляпота

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ляпота, -ти, ж. Предметъ, который шлепаетъ или по которому шлепаютъ, хлопаютъ; встрѣчается въ загадкѣ на сито: Прийшла кума до куми: «дай, кумо, ляпати, поляпати та й пійти. Мнж. 174. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}