Димок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Димок, -мку, димочок, -чку, м. Ум. отъ дим.

Сучасні словники

ДИМО́К, мку, чол. Зменш.-пестл. до дим 1. З димарів димок завився, Мир увесь заворушився (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 181); Дим-димок од машин, мов дівочі літа.. (Павло Тичина, I, 1957, 169).

Медіа

x140px

Див. також

http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%C4%C8%CC%CE%CA


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання