Рупати

Рупати, -плю, -пиш, гл. Бути бажаним, цікавити. Що кому рупить, той про те і лупить. Ном. № 9752. Уже мені після корчію оцей тютюн зовсім не рупить. Оце задінеш де небудь люльку, та цілий день і не згадаєш про неї, бо не заманеться. Черном. Щоб материзна вернулась от мене що ру нило. Г. Барв. 475. Його господарство ще не рупить. Лубен. у. Тепер додому не потішалося: не рупить мені домівка. Г. Барв. 337.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках РУ́ПИТИ, ить; мн. руплять; недок., діал. Цікавити. Що кому рупить, той про те і лупить (Номис, 1864, № 9752); Він закриється очима й плечима, йому ніщо не рупить (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 276).

Ілюстрації

Медіа Іншими мовами Див. також Джерела та література Словник української мови в 11 томах- Том , 197р.-стор.-910. Словник української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 88. Зовнішні посилання