Дуга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:15, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дуга, -ги, ж. Дуга — согнутая линія или согнутый дугою предметъ; часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 98, 199, 224, 225, 228, 278. Также дуга въ упряжи. Ой ти старий дідуга, ізогнувся як дуга. Нп. Гне з лози дугу. Дід за дугу, а баба вже й на возі. Ном. № 5768. Ум. Дужка, дужечка.