Багатирь
Зміст
Словник Грінченка
Багатирь, -ря, м.
1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Ном. № 1343. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. МВ. II. 21. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! МВ. І. 35. Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк. Посл.
2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Чуб. II. 130. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору... Котл. Ен.
Тлумачення у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах
Багатир, я, чол., розм. Те саме, що багач. Той, хто має багатство. Багата людина, багатій.
1. Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок. (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 173)
2. Земля для всіх. А хто її має? А хто ж її має? Пан, багатир... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 71)
3. [Робітники:] — От яке наше життя! — От до чого доводять нас багатирі! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 81).
Ілюстрації
|
|
|
|
