Лембик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:12, 19 листопада 2017; Nhyurchenko.if17 (обговорення • внесок)
Ле́мбик, -ка, м. Алембикъ, перегонный кубъ. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
Сучасні словники
ЛЕ́МБИК, а, ч., заст. Чавун (посуд). Раз Лембики удвох, чи то утрьох, Загризлися з Горшками, І сварку здумали свою рішать боками (Бор., Тв., 1957, 158).
Ілюстрації
Медіа
.Список використаних джерел
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 475.
