Дублений
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:14, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дублений, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. Шух. І. 254. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Сніп. 160. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить. Котл. Ен.
