Багрець

Словник Грінченка

Багрець, -ця, м. Яркій багровый цвѣтъ. МВ. ІІІ. 81.

Сучасні словники

Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11)

http://sum.in.ua/

Багрець, ю, чол. Те саме, що багрянець. Густо-червоний, пурпуровий колір, іноді з темним або фіолетовим відтінком.

1. Гомоніла зграя, поки сонечко не закочувалося, багряна зоря не кидала на все місто свій багрець і мороз не кріпчав .(Марко Вовчок, I, 1955, 297)

2. Гасне багрець від заходу сонця, синіють поля і хати .(Василь Кучер, Прощай.., 1957, 321)

3. Багрець лісів, душі моїй відрада, Хоч і жовтій, ніколи ж не в'ялись .(Андрій Малишко, I, 1956, 129)

Словник синонімів української мови

http://rozum.org.ua/index.php?a=index&d=22

Багрець, багрянець, пурпур, багрянь поет.

1. Надворі Багрець вечірньої зорі Палав, мигтів, палахкотів, Як шовк веселих прапорів .(М. Бажан)

2. Дикий виноград, передчуваючи свій близький кінець, налився багрянцем. (Ірина Вільде)

3. Ті легенди червоніють, наче пишна багряниця, наче пурпур благородний від крові людей невинних .(Леся Українка)

4. Пломеніє на сході молода світанкова багрянь. (Л. Забашта)

Медіа

Михайло Мінський «Лелеки»

.

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/

2. http://rozum.org.ua/index.php?a=index&d=22

3. https://www.youtube.com/

Зовнішні посилання

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}