Дубина

Дубина, -ни, ж. 1) Дубовое дерево. Сюди туди дубину стрепену, посипались жолудочки в пелену. Чуб. ІІІ. 176. От кріпка дубина, сокира як од заліза одскакує. Харьк. 2) Дубовый лѣсъ. Сим. 26. КС. 1883. І. 34. Ой зза гори високої та з зеленої дубини ідуть ляхи на три Шляхи за півтори милі. Нп. Як були ми молодими, то ходили по дубині у червоних запасках і сивизна на вискахНом. № 8709. 3) Дубовая палка. От козаки до його з дубинами. ЗОЮР. 284. Ум. Дубинка, дубинонька, дубиночка. Грин. ІІІ. 682. Сим. 26. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ном., стр. 301, № 379. Ой піду я в дубиноньку спати. Млр. л. сб. 346. Пойду в ліс, вирубаю дубинку. Ном., стр. 295, № 155.