Кадук
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:02, 19 листопада 2017; Vokhorovets.if17 (обговорення • внесок)
Кадук, -ка, м. 1) Родъ болѣзни. За твоє добро кадук тобі в ребро. Посл. Закр. 2) Дьяволъ, чортъ. «Народъ называетъ чертей слѣдующими именами: кадук, дідько, болотяник»... Чуб. І. 191.{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність ӏ підрозділ=Інститут філології}}
