Копиця
Словники
Словник української мови: в 11 томах.
КОПИ́ЦЯ, і, жін.
1. Невеликий стіжок сіна, соломи тощо. Дівчата на луці гребли, А парубки копиці клали (Тарас Шевченко, II, 1953, 186); По той бік річки прослався луг з копицями сіна (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 71); * У порівняннях. — Витріщаю очі — суне мій Вуйко [ведмідь], мов копиця сіна в темноті (Іван Франко, IV, 1950, 26).
2. рідко. Те саме, що копа 1. Он у вибалочку затишний гайок, а за ним густо розкидані копиці хліба (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 33).
3. перен. Велика кількість, купа чого-небудь. [Пріська:] Моя матінко рідна! Яка велика копиця грошей! (Панас Мирний, V, 1955, 140); Крамар нахилив голову над касою й чогось там шукав, так що передо мною була лиш копиця чорного волосся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 253); — Гаразд, гаразд! — бадьоро вигукнув доповідач, .. витягуючи копицю паперів з товстого портфеля (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 279).
Словник синонімів Караванського
КОПИЦЯ
(сіна) стіжок; (велика) коп'як; П. купа; (волосся) кучма, куделя.
Словник синонімів
СТІГ (щільно укладена купа сіна, соломи, снопів і т. ін.); СТІЖО́К, КОПИ́ЦЯ, ПРИКЛА́ДОКрозм., КОП’Я́К діал. (менших розмірів); ОДЕ́НОК діал. (на дерев’яній основі). Золоті стоги мріють на сонці (Ю. Яновський); Всі вони, спітнілі й червоні, хапалися як можна швидше скидати з воза сіно на стіжок (С. Васильченко); Скошу і свій горох, в копиці поскладаю (П. Гулак-Артемовський); Пішов [Іван] до маленького прикладу соломи (Л. Яновська); Одні [робітники] збивають сіно у вали, одні кінчають скидати в копички, там зносять копиці.. і закладають оденок (А. Крушельницький). - Пор. ски́рта.
Академик
Українсько-англійський словник
копиця (ж)
haycock, rick, stack, shock, stook
копиця волосся — shock (of hair), mop of hair
копиця сіна — haycock
Українсько-російський словник
копиця
1) с.-х., перен. копна́
2) диал. ку́ча; копна́
Українсько-польський словник
копиця - kopycja, stóg
Українсько-білоруський словник
копиця - капа, кучма.
Ілюстрації
|
|
|
