Аврюшник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:24, 19 листопада 2017; Amzaitseva.gi14 (обговорення • внесок)
Аврю́шник, -ка, м. Барашекъ-ягненокъ, годный въ будущемъ на авряка (см.). Ловкий аврюшник — хай росте. Мнж. 175. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
У нових словниках
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 624.
