Хробак
Хробак, -ка, м. 1) = Робак. Трахвилося хробаку раз на віку влізти в моркву. Ном. № 2611. 2) — білий = Бедрак. Вх. Лем. 392. 3) — жиді́вський. Насѣк. Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 238. Ум. Хробачо́к.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХРОБА́К, а, чол.
1. Личинка комах, яка живе в землі. Крізь поперечний розріз ґрунтів можна було ясно спостерігати, як росте коріння, народжується із зерна рослина, як хробак підточує рослину і вона жовкне, тане (Василь Кучер, Вогник, 1952, 43); Самі хрущі їдять листя, та найстрашніше хрущові личинки. Скільки їх було викопує на вгороді дівчинка — великих білих хробаків, які під'їдають стебла городніх овочів (Олесь Донченко, IV, 1957, 102); Буде [Дорошенко] віднині тут, ..де над полями морські чайки.. тільки деколи забіліють, замайорять білокрило, збираючи хробаків та кузьку... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 216); * У порівняннях. Жевріюче бадилля розповзалось скрізь, мов вогняні хробаки, сичало й курилось (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 346); // Личинка жука шкіроїда, яка псує шкіру, хутро, точить дерево і т. ін.; шашіль. Миколай від хробаків Порохном узявся. Сам спаситель на вратах Поздовж перепався (Степан Руданський, Вибр., 1949, 112).
2. Те саме, що черв'як 1; робак. Сім літ хробак в хріні зимував, а смаку не зазнав (Номис, 1864, № 6464); Наука спостерігає такі явища [анабіозу] з різними нижчими, простішими організмами, наприклад — коловертками, хробаками, деякими комахами (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 176); Кинутий 1900 року в криницю, вугор очищав воду, живлячись хробаками та личинками, і ще й досі продовжує свою корисну працю (Вечірній Київ, 12.II 1970, 4).
Ілюстрації
|
|
|
|
