Голубник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:31, 19 листопада 2017; Oahoncharenko.if17 (обговорення • внесок)
Голубник, -ка, м. Голубятня. Харьк. Ум. Голубничок. Голубонька з голубничку, лине. К. Досв. 120.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГОЛУБНИ́К, а, чол. Приміщення для голубів. Тхір часто звик Ходить на голубник (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 163); Біля голубника хтось із хлопців возився з голубами (Андрій Головко, I, 1957, 190).
Ілюстрації
x140px x140px
Медіа
.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}