Тринадцять

Словник Бориса Грінченка

Тринадцять, -ти, числ. [триена́{дз}`ц`ат`]

Тринадцать.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

-ти і -тьох, числ. кільк. Назва числа 13 і його цифрового позначення; // Кількість із тринадцяти одиниць.

• Тихо цокав годинник, захрипів і вибив тринадцять (Гнат Хоткевич, II, 1966, 206);
• — Відступав він з нашими на схід, був в боях, а зараз спочиває... А йому лише тринадцять літ! (Володимир Сосюра, II, 1958, 481).

Жайворонок. Знаки української етнокультури

Назва числа 13 та його цифрового позначення із 13 одиниць; містичне число, що постало у зв’язку з Тайною Вечерею, де взяло участь 13 людей і з них Христа було розіп’ято, а Юда повісився; пильно дбали, щоб за столом на учтах не було такого числа гостей, бо з кимось із тринадцяти, вірили, мало б статися якесь нещастя; нещасливе число, що порушує повноту й досконалість дванадцятичисельного ряду; символізує морок; використовується при гаданні й ворожінні як «чо́ртова дю́жина».

Ілюстрації

Джерела та література

«Словарь української мови» Бориса Грінченка

Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)

Всесвітній словник української мови

[1]

Збірка словників