Ілем

Зміст

1 Словник Бориса Грінченка
2 Сучасні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Джерела та література

Словник Бориса Грінченка

І́лем, -ма, м. Раст. вязъ. Ultus montana. ЗЮЗО. І. 140.

Сучасні словники

Ілем — західноукраїнський варіант назви рослин берест(в'яз граболистий) і в’яз.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

в'яз, -а, ч.

Листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною.

В'язи покрили свої голови брунатно-рожевими кучерями і злилися в ціле море м'якої вовни (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 427);
Надзвичайно посухостійким і солевитривалим є дрібнолистий в'яз (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 710).

// У порівняннях.

Сам [парубок] високий, статний, як в'яз, бравий, як сокіл (Панас Мирний, I, 1954, 77).

Словник синонімів

І́льма(те саме, що ільм), ільмак, в'яз, берест.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

в'яз -а, ч.

Листяне дерево (іноді кущ) із нерівнобокими листками та міцною деревиною.

берест

1. -а, ч. Листяне дерево з коричнево-сірою корою і овальними, загостреними на кінці листками, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень.

А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! (Тарас Шевченко, I, 1951, 305);
Дедалі все більше густішав ліс. Дуби відступали перед навалою широколистих кленів і осик, берестів і густого ліщинника (Олесь Донченко, III, 1956, 74).

2. -у, ч. Кора, луб берези.

Як матеріал для письма в древній Русі застосовувався пергамент, тобто особливим способом оброблена шкіра.., а також берест (кора берези) (Історія УРСР, I, 1953, 78).

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

в'яз

Дерево родини в'язових вис. до 40 м, поширене в Європі та Зх. Азії; листки несиметричні, плід - горішок; росте в заплавних лісах як домішка; деревина тверда, важка, водостійка; використовують при спорудженні водних будівель і для виготовлення меблів; деякі види вирощують як декоративні.

берест

див. «в'яз»