Чемериця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чемериця, -ці, ж. Раст. а) — біла. Veratrum album L. ЗЮЗО. І. 140. б) — жовтава. Veratrum Lobellianum. Шух. І. 20. в) — чо́рна. Veratrum nigrum L. ЗЮЗО. І. 140.

Сучасні словники

1.ЧЕМЕРИ́ЦЯ, і, жін. (Veratrum, L.).Багаторічна отруйна трав'яниста рослина, що росте на низинах, заплавах рік і т. ін.; використовується в медицині. У древній Греції і Римі як лікувальний засіб дуже цінилась біла чемериця. Відомо, що вона — досить сильна отрута(Знання та праця, 10, 1965, 13);Як вже втих [адвокат], кажу йому причину своїх відвідин. Де-не-де! Крутить носом, як від чемериці(Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Запахло отруйною чемерицею, іржавим болиголовом, кислим корінням (Михайло Стельмах, II, 1962, 68); Похилилась на дуба ялина, Мов кохана хлопцеві на груди. По обох їх чемериця в'ється (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 118).

2.Чемериці об'їстися— одуріти. — Ти, парубче, може, чемериці об'ївся зранку? — гримнув на нього шинкар. — Я за тебе маю вкладати посуду? (Михайло Стельмах, I, 1962, 442). [Академічний тлумачний словник]

Ілюстрації

Hemeryatsa219112017.jpg Chemerytsa319112017.jpg Chemeryatsa19112017.jpg


Джерела та література