Ілем
Зміст
Словник Бориса Грінченка
І́лем, -ма, м. Раст. вязъ. Ultus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Сучасні словники
Ілем — західноукраїнський варіант назви рослин берест(в'яз граболистий) і в’яз.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
в'яз, -а, ч.
Листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною.
- В'язи покрили свої голови брунатно-рожевими кучерями і злилися в ціле море м'якої вовни (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 427);
- Надзвичайно посухостійким і солевитривалим є дрібнолистий в'яз (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 710).
// У порівняннях.
- Сам [парубок] високий, статний, як в'яз, бравий, як сокіл (Панас Мирний, I, 1954, 77).
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
в'яз -а, ч.
Листяне дерево (іноді кущ) із нерівнобокими листками та міцною деревиною.
берест
- -а, ч. Листяне дерево з коричнево-сірою корою і овальними, загостреними на кінці листками, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень.
- -у, ч. Кора, луб берези.
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
в'яз
Дерево родини в'язових вис. до 40 м, поширене в Європі та Зх. Азії; листки несиметричні, плід - горішок; росте в заплавних лісах як домішка; деревина тверда, важка, водостійка; використовують при спорудженні водних будівель і для виготовлення меблів; деякі види вирощують як декоративні.
берест
див. «в'яз»
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Медіа
Див. також
Джерела та література
«Словарь української мови» Бориса Грінченка
Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)
Всесвітній словник української мови
Особливості лексики і фразеології в західноукраїнському варіанті літературної мови