Хуркнути

Хуркнути, -ну, -неш, гл. 1) Порхнуть, броситься. Хуркнула йому відьма, як вітер, між ноги, звалила додолу. Полт. г. 2) Быстро отправиться. А давай хуркнем у Сорочинці! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Сучасні словники

ХУ́РКНУТИ, не, док.

1. Однокр. до ху́ркати. Кулею черкнуло Чернишевого човна; тріска, відщепившись від борта [борту], хуркнула поблизу(Гончар, III, 1959, 352); Куля посадила чорну крапку над дверима й хуркнула в коридор (Панч, І, 1956, 169).

2. розм. Швидко побігти, полетіти тощо куди-небудь; майнути. А давай хуркнем у Сорочинці! (Сл. Гр.); По шляху авто тільки хуркнуло через село й зупинилося в фільварку (Чорн., Визвол. земля, 1959, 170).-

[УКРЛІТ.ORG]

Іншими мовами

ХУРКНУТИ -JURNALI (англ.) -[1]