Південь
Пі́вде́нь, -дня́, м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. Ном. № 9340. О півдні. Въ полдень. Рудч. Ск. і. 142. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце. Чуб. І. 6.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПІВДЕНЬ 1, дня, чол. Те саме, що полудень 1. — Тільки той, хто не був на сватанні, той не був п'яний, а то всі лоском лежали аж до другого півдня (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 208); Південь, спека не спада. Розбрехалася череда (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 105). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 379. Коментарі (0) ПІВДЕНЬ 2, дня, чол. 1. Одна з чотирьох сторін світу; протилежне північ. На півночі і на сході наша країна має переважно морські кордони, а на заході і на півдні — сухопутні (Фізична географія, 7, 1957, 8); // Напрямок, бік, протилежні півночі. Задніпрянські узгір'я легко піднімаються на південь і кінчаються доволі високою горою над самим берегом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); Учора із півдня ти [море] хвилі котило, сьогодні ж зі сходу — чи звичка чудна? (Павло Тичина, II, 1957, 213); // Частина материка, країни і т. ін., розташована в напрямку, протилежному півночі. На півдні Бессарабії, од бистрого Прута, по лівім боці Дунаю аж ген до моря стояло на чатах військо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335); На самому крайньому півдні новобугівських полів.. протікає невеличка.. річечка (Михайло Стельмах, II, 1962, 299). 2. Місцевість, край з теплим кліматом. Спочинок і пробування на півдні зміцнило мене трохи і я тепер далеко бадьоріший (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 369); Там, на півдні, квіти над тобою нахилили грона запашні, а у нас, у срібному завої, білий грудень бродить в тумані (Володимир Сосюра, II, 1958, 102). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 379.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Південь, дня́, м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. Ном. № 9340. О півдні. Въ полдень. Рудч. Ск. і. 142. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце. Чуб. І. 6. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 156. пі́вдень = по́лудень — середина дня, що відповідає дванадцятій го¬дині; цей момент доби здавна вва¬жали критичним, переходовим, тобто небезпечним часом, бо «в полуднє Бог спочиває в золотій кроваті», з чого користується не¬чиста сила: «Не все чортам опівно¬чі ходить, ходять вони і опівдні»; натяк на по́лудниць — небезпечних духів південного часу, можна знайти в «Поученні» Володимира Мономаха. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде (М. Номис); А вже сонце по полудні, дівчини не серце нудне (П. Чубинський). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 451.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Південь, -дня́, м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. Ном. № 9340. о півдні. Въ полдень. Рудч. Ск. і. 142. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце. Чуб. І. 6.
Іноземні словники
українська-англійська Словник
south (Noun ) (noun, adjv )
One of the four major compass points, specifically 180°, directed toward the South Pole, and conventionally downwards on a map. Одне з чотирьох основних пунктів компаса, конкретно 180°, спрямоване на Південний полюс, і звичайно вниз на картах. compass point
Словари и энциклопедии на Академике
південь это: південь I -дня, ч. Те саме, що полудень 1).
II -дня, ч. 1) Одна з чотирьох сторін світу; прот. північ. || Напрямок, бік, протилежні півночі. || Частина материка, країни і т. ін., розташована в напрямку, протилежному півночі. 2) Місцевість, край з теплим кліматом.
Ілюстрації
|
|
|
